Надрядкові літери — це тип літер, у якому символи пишуться трохи вище рядка тексту, зазвичай для позначення виносок. Крім того, цей термін іноді використовується в більш загальному значенні для позначення будь-яких символів, написаних над текстом, таких як математичні рівняння.
Символи з надрядковим індексом, символи та цифри розміщуються трохи вище рядка тексту та зазвичай менше, ніж вміст навколо нього.
Верхні індекси часто використовуються для посилання на виноски або кінцеві виноски, як правило, у кінці речень або пунктів, щоб посилатися на примітки внизу сторінки або в кінці документа для додаткової інформації про текстовий матеріал. Читач може ознайомитися з цими примітками для подальшого уточнення змісту тексту.
Крім того, верхні індекси можуть також використовуватися для інших цілей. Наприклад, вони можуть представляти математичні формули або хімічні елементи в реченнях, які з’являються посередині.
Верхній індекс може вказувати на розміщення певного тексту на сторінці; наприклад, заголовки розділів часто з’являються у верхній частині перших сторінок зі знаком оклику в шрифті.
Верхні індекси можуть виконувати кілька функцій у діловому та академічному письмі. Одним із поширених застосувань цього напису є позначення виносок або кінцевих приміток; при такому використанні його символ зазвичай слідує за будь-яким розділовим знаком, наприклад крапкою.
Надрядкові символи відіграють невід'ємну роль у листах, сигналізуючи про використання літер як посилань або скорочень, розрізняючи різні частини листів, такі як дати чи адреси, та діючи як декоративні елементи.
