Серіалізація — це підхід до оповіді, який розбиває історії на менші частини та публікує їх з часом, надаючи читачам і письменникам можливість стежити за їхнім розвитком, водночас надаючи як аудиторії, так і письменникам можливість вимірювати реакцію аудиторії та покращувати роботу перед публікацією.
Такі романи Чарльза Діккенса, як «Записки Піквікського клубу» та «Крамниця старовинних предметів», спочатку були серіалами, а потім, здобувши величезну популярність серед читачів, стали книгами. Серіалізація існує вже століттями і знову використовується в сучасний час для створення напруги та галасу навколо публікації нової книги.
Серіалізація передбачає розбір роману чи драми на частини, які публікуються протягом певного часу в журналі чи газеті. Зазвичай серіали видаються періодично, наприклад, щотижня або щомісяця. Після завершення вони публікуються у вигляді книги.
Крім того, серіалізація повертається, щоб створити аудиторію ще до виходу книги. Видавці безкоштовно випускають перші розділи романів або навіть повністю, щоб викликати ентузіазм щодо своїх продуктів.
Серіалізація є фундаментальним кроком у виданні книги, оскільки вона передбачає швидку та впливову публікацію. Цей метод розбиває текст на короткі та зручні частини, що дозволяє опублікувати книгу відносно швидше, ніж цілком. Це особливо важливо для романів, на завершення яких може знадобитися кілька років. Серіалізація також дозволяє враховувати коментарі читачів на етапі редагування та перегляду для покращення якості результату.
