Книги, брошури та листівки, надруковані до 1501 року, відомі як інкунабули. Термін походить від латини, що означає «колиска» або «пелюнки».
Хоча інкунабули видавалися різними мовами та стилями, більшість із них були написані латиною. Венеція була важливим центром друкарства протягом 15 століття, що створило багато з цих ранніх творів. Іншими відомими центрами виробництва інкунабул були Рим, Страсбург і Кельн.
Хоча релігійні тексти складали більшу частину колекції інкунабул, було також багато світських творів, які охоплювали такі теми, як граматика, медицина, право та історія.
Першою книгою, надрукованою англійською мовою, була «The Recuyell of the Historyes of Troye» у 1475 році.
Хоча Європа була відповідальною за більшість виробництва інкунабул,
є чудові приклади й з інших регіонів. Китайська «Алмазна сутра» визнана найдавнішою відомою друкованою книгою (868 рік нашої ери), що представляє буддійські писання. Подібним же стародавнім є корейський Jikji simche yojeol (1377), який містить низку буддійських вчень.
Інкунабули демонструють велике мовне розмаїття; вони включають латинську, грецьку, іврит і навіть китайську! Ранні книги переважно обслуговували релігійні цілі через високий церковний попит.
У цій категорії домінували Біблії та молитовники, але світські твори, такі як історії та подорожі, також знайшли своє місце серед цих ранніх видань.
Інкунабули мають величезне значення для книг і видавничої справи, оскільки вони пропонують дорогоцінну інформацію про історію книги, будучи одними з найстаріших друкованих матеріалів у світі.
Вони встановлюють важливий зв’язок між середньовічною літературою та її еволюцією в ранню сучасний ера — міст, що об’єднує два різні періоди в історії книги.
Крім того, їхня цінність виходить за рамки історичного значення; колекціонери вважають їх рідкісними предметами, які можуть досягати значних цін на аукціонах.
Ці фактори разом підкреслюють, наскільки важливою є інкунабула в книгах та видавничій справі.
